Маруся Чурай

Десь, може, там зустрінемося ми. Не буде рук — обнімемось крильми. Где-то, может, там мы встретимся. Не будет рук — обнимемся крыльями.

Ти, може, від мене втомився. Мене потрібно любити. Ты, может, от меня устал. Меня нужно любить.

А як подумать, дівчинко моя ти, то хто із нас на світі не розп’ятий? Воно як маєш серце не з льодини, розпяття — доля кожної людини. Но как подумать, девочка моя ты, то кто из нас на свете не распятый? Оно как имеешь сердце не со льда, распятие — каждого человека судьба.

Та є печальна втіха, далебі: комусь на світі гірше, як тобі. Но есть печальное утешение, право: кому-то на свете хуже, чем тебе.