Небо

Небо – солоне, таке спонтанне, Дивиться в когось і в когось тане. Дихає громом, знаходить цілі – Напитись моря і стати сіллю.

Небо так і не прийняло теорій буття, як і я.

Небо шукає, небо знаходить. Спустилося з даху і знову ходить, Ходить грозою, лягає в квіти, Трохи полежить і мусить іти.

Сьогодні небо таке раптове, Трохи готичне і ледь барокове.