Один в каное

В тебе хриплий бас, а такі найчастіше Наспівують джаз, а я – щось інше.

Але мені подобається, як ти ідеш.

Потім дістала з кишені, відкрила Свої заляпані соусом крила.

Ти – трохи холодний, а зазвичай Такі люблять каву, а я – чай.

Неперекладене в мені у скло твоїх очей Кричить-жбурляє: «Не ставайте рабами людей!»

На коліна трави лягає тінню день, Щоб долистати-доспівати свою «Книгу Пісень».

Бути тобою, чи жити в своє?

Твої руки… із них проростають квіти, Я їх зриваю і плету-вплітаю у вінки.

Розбитими колінами ввіпершись об асфальт, Повільно сходить сонце із перших шпальт. Ловлю оком, точніше його краєм Твій безтілесний схід і нарікаю в собі раєм.

Мій світ гойдається, підвішений на нитці За палець неба, що купається у молоці.

Зараз вимкнуть воду, і я знов не встигну змити гріх, Вчорашній гріх. Він мою свободу розітне навпіл, жбурне до ніг, До твоїх ніг.

Цей світ — речей, а речі — хворі! І ти вже тут, у тому хорі! Йди на голос мій, Йди на голос мій..

Пообіцяй мені, пообіцяй мені, Що завжди горітиме світло в твоєму вікні.

Пообіцяй мені, хай навіть не збудеться, Що «завтра» негайно і невідворотньо відбудеться!

Я ж бачила, я зрозуміла знак: Усе навпаки і усе не так, Навіть ти!

Скільки можна лити, скільки можна бавити слова? Вони — не діти!

Десь вони читали, хтось там натякнув, Що «стіна лиш грається в стіну».

Метри моди метри квадратні Перетворили в подіуми моди хатньої, І тепер тендітні холодні дочки Кожен день міняють свої тапочки.

Сади бетонно-балконно-висячі Над рівнем моря на сотні, тисячі.

Дивно, Крізь стіни все видно... Чути Міжкімнатні маршрути...

Небо так і не прийняло теорій буття, як і я.

Небо – солоне, таке спонтанне, Дивиться в когось і в когось тане. Дихає громом, знаходить цілі – Напитись моря і стати сіллю.

Сьогодні небо таке раптове, Трохи готичне і ледь барокове.

Небо шукає, небо знаходить. Спустилося з даху і знову ходить, Ходить грозою, лягає в квіти, Трохи полежить і мусить іти.

Не один втонув тут човен, та не кождий же втонув; Хоч би й дев'ять не вернуло, то десятий повернув А хто знає, може, в бурю іменно спасешся ти! Може, іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти!